"Имейте нрав несребролюбивый,
Довольствуясь тем, что есть. Ибо
Сам сказал: «не оставлю тебя,
не покину тебя», так что мы смело
говорим: «Господь мне помощник,
и не убоюсь: что сделает мне человек?»"
Евр.13:5-6.
«Не оставлю тебя, не покину!»-
Обещал мне Надёжа Господь!
Обещал как любимому сыну
Гордый норов помочь побороть.
Что имею - хватает с лихвою!
Нищ пред Богом я духом своим!
Среди терний ведёт за Собою
Божий Сын меня Духом Святым.
Иногда разрываю одежду
О шипы и уступы камней.
Раскроив на заплаты надежду
Зашиваю рваньё поскорей.
Бог – помощник, кого мне бояться?
Не сравнится с Христом человек!
Лучше Богом живым укрепляться,
Чем сомненьем духовных калек!
«Не оставлю тебя, не покину!»-
Обещал мне Надёжа Господь!
Обещал как любимому сыну
И помог гордый нрав побороть!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
